EN
Екологічний вплив Скульптура Матеріали
Традиційні матеріали проти екологічно чистих альтернатив
Люди завжди схвалювали традиційні матеріали для скульптур, такі як бронза, мармур і дерево, за їхню красу і довговічність. Але є й інший бік цих матеріалів, який не такий привабливий. Видобуток і переробка цих матеріалів завдають серйозної шкоди навколишньому середовищу. Візьмемо, наприклад, бронзу — вона виготовляється з міді та олова, видобуток яких пов'язаний з гірничими роботами, що знищують природні середовища і забруднюють водойми. Мармур потрібно видобувати кар'єрами з гір, залишаючи величезні сліди на ландшафті та утворюючи величезну кількість відходів. Добра новина полягає в тому, що тепер у художників є екологічно чисті альтернативи. Біо-смола вирізняється як чудова заміна, оскільки вона отримується з рослин, а не з нафти, зменшуючи залежність від викопного палива і споживаючи менше енергії загалом. Також добре працюють перероблені метали — вони означають, що потрібно менше шахт, і при цьому вони залишаються достатньо міцними конструктивно. Останнє дослідження Відділення скульпторів показало, що скульптури, виготовлені з біо-смоли, утворюють приблизно половину викидів вуглекислого газу порівняно з тими, що виготовлені зі звичайних смол, що має реальне значення з точки зору загальної сталості.
Викиди вуглекислого газу під час виробництва та транспортування
Створення скульптурних матеріалів залишає значний слід у навколишньому середовищі, переважно через велику кількість енергії, необхідну для таких процесів, як плавлення металу та транспортування матеріалів. Коли митці працюють з бронзою чи іншими металами, видобуток цих сировинних матеріалів із землі та їх очищення призводять до викидів великої кількості парникових газів у атмосферу. І навіть не згадуймо, як далеко доводиться подорожувати цим матеріалам, перш ніж вони потрапляють до майстерні художника. Багато скульпторів змушені місяцями чекати на поставки важких блоків каменю чи металу, що прибувають через океани. Візьмемо мармур: ніяка таємниця, що транспортування цього матеріалу з кар'єрів у Італії чи Греції до галерей у Нью-Йорку створює масивні викиди вуглекислого газу. За даними недавнього дослідження, лише для перевезення одного тонни мармуру через Атлантику викидається близько 1,9 тонни CO₂. Саме тому все більше сучасних митців звертаються до місцевих глин, вторинного сталевого лому чи легких композитів. Ці альтернативи скорочують викиди від транспортування, водночас дозволяючи творче самовираження — те, що глибоко важливе як для творців, так і для покупців, які турбуються про стале розвитку.
Проблеми утворення відходів та переробки
Створення скульптур спричиняє чимало відходів протягом усього процесу, включаючи всі ті уламки, що залишаються після вирізування, а також ситуації, коли частини зрештою викидають. Митці, які працюють із традиційними матеріалами, такими як мармур або бронза, опиняються з купами ошурків і стружки, які просто не піддаються легкому переробленню. Переробка матеріалів для скульптур не є неможливою, але стикається з реальними труднощами через такі проблеми, як забруднення, та просто відсутність достатньої кількості місць, обладнаних для їх належної обробки. Згідно з дослідженням, опублікованим минулого року Коаліцією з управління відходами, лише ледве чверть викинутого мармуру фактично повторно використовується десь ще. Чому? Тому що більшість скульптур містять кілька матеріалів, змішаних разом, а також різноманітні поверхневі покриття, які практично зупиняють зусилля з переробки на місці. Деякі компанії, звичайно, експериментують із новими способами кращої переробки, але нам досі бракує багатьох спеціалізованих об'єктів, необхідних для роботи з цими унікальними матеріалами. Проте перехід на альтернативи, такі як еко-смола, справді може допомогти значно зменшити цей безлад, даючи митцям інший варіант, а також роблячи всю галузь загалом екологічнішою.
Стійкі підходи до дизайну у паркових скульптурах
Використання перероблених та місцевих матеріалів
Використання перероблених матеріалів разом із сировиною з місцевих джерел під час створення паркових скульптур справді допомагає зменшити шкоду навколишньому середовищу. Такі речі, як старі металеві уламки та пластикові частини, запобігають потраплянню відходів на полигони, тоді як камінь і деревина з місцевих джерел означають менше вантажівок на дорогах і зберігають гроші в межах спільнот. Багато парків по всьому світу тепер обирають саме цей шлях. Візьмемо, наприклад, парк Данді-Айленд, де митці створили твори про наслідки зміни клімату, використовуючи камінь і деревину з навколишнього регіону. Такі підходи значно скорочують вуглецевий слід від установок суспільного мистецтва та сприяють згуртованості місцевих громад, створюючи робочі місця й підтримуючи економічний оборот у районах. Деякі дослідження показують, що парки, які впроваджують такий вибір матеріалів, можуть скоротити загальні викиди приблизно на 40 відсотків.
Методи виробництва з мінімальним впливом
Спосіб, яким ми створюємо скульптури для парків, змінюється, оскільки виробники знаходять шляхи зменшення витрат енергії та забруднення. Візьмемо, наприклад, 3D-друк і традиційні ручні методи — ці підходи, як правило, потребують менше важкої техніки й використовують значно менше електроенергії порівняно зі звичайними методами. Коли художники друкують скульптури шар за шаром, вони фактично використовують лише необхідну кількість матеріалу, що означає, що практично не залишається зайвих уламків. Багато майстерень почали також впроваджувати сонячні панелі у свої операції. Один із місцевих литейних цехів недавно розповів мені, як перехід на сонячну енергію скоротив їхні рахунки за електрику майже на третину після встановлення панелей на даху майстерні. Ці екологічніші способи виробництва, окрім користі для планети, відкривають захопливі можливості для скульпторів, які прагнуть створювати унікальні твори, одночасно зберігаючи мінімальний екологічний слід.
Партнерства з ініціативами з охорони навколишнього середовища
Коли художники об'єднуються з екологічними організаціями, у сфері творчості відбувається щось справді особливе для сталого розвитку. Ці спільні зусилля поєднують художній талант із екологічними знаннями, створюючи вражаючі інсталяції, які справді змушують людей замислитися про охорону природи. Візьмемо, наприклад, парк острова Данді, де такі партнерства перетворили територію на живе полотно для повідомлень про клімат, допомагаючи місцевим жителям зрозуміти складні екологічні теми через візуальні історії. На користь цього свідчать і цифри: тисячі людей брали участь у цих проектах протягом часу, і після того, як ці арт-події почали регулярно проводитися, чітко помітно зросла підтримка екологічних ініціатив у громаді. Те, що робить ці співпраці настільки ефективними, — це їхня природна здатність поєднувати творче вираження з реальними екологічними проблемами, поширюючи ідею сталого розвитку набагато ширше, ніж могло б досягти кожне з боків окремо.
Дослідження випадків: Зменшення впливу за допомогою інноваційного мистецтва
Скульптури тролів Томаса Дамбо з перероблених матеріалів
Скульптури тролів Томаса Дамбо, виготовлені зі старого дерева, пляшок із пластику та інших непотрібних речей, справді захопили уяву людей по всьому світу. Особливість його робіт полягає в тому, що вони не лише вражають естетично, але й навчають людей тому, чим може стати стара річ, якщо дати їй друге життя. Більшість цих величезних тролів з'являються в лісах, парках та вздовж туристичних стежок, де мандрівники несподівано натикаються на них. Люди люблять ділитися фотографіями в мережі та відвідувати події, присвячені цим інсталяціям. Місцеві органи влади навіть провели дослідження після встановлення цих творів мистецтва й виявили цікавий факт: помітно зросла обізнаність мешканців щодо переробки відходів та охорони довкілля. Крім того, сусіди почали більше спілкуватися між собою на тему сталого розвитку. Це просто показує, що творчі проекти на кшталт робіт Дамбо іноді можуть спровокувати реальні зміни як на нашій планеті, так і в наших громадах.
Проект морського змія з 30 000 пляшок для горілки
Те, що почалося як чергова проблема з пластиковими відходами, перетворилося на щось досить дивовижне, коли митці проявили креативність із цими 30 000 старих пляшок. Вони перетворили весь цей сміття на величезну скульптуру морського змія, яка тепер стоїть там і виглядає настільки вражаюче, що може зупинити будь-кого. Люди, що проходять повз, не можуть не замислитися, як комусь спало на думку створити таку річ із вторсированих матеріалів. До процесу залучили й місцевих мешканців — вони самі збирали пляшки та приходили на майстер-класи, де вчилися правильним методам переробки. Після того як усе було завершено, у районі відбулася помітна зміна — люди почали викидати менше пляшок на звалища. За деякими даними, рівень переробки зріс приблизно на 15%, коли люди побачили, що можна зробити зі своїми повсякденними відходами. Іноді мистецтво справді може зробити різницю, змушуючи людей по-іншому дивитися на свій екологічний слід.
Скульптури PalmettoPride щодо профілактики сміття в освітніх цілях
Працюючи разом з художниками, такими як Джим Свейм, PalmettoPride встановлює екологічні скульптури по всьому Південній Кароліні, щоб вирішити проблему сміття. Ці інсталяції з'являються в неочікуваних місцях по штату, надсилаючи чіткі попередження про наслідки накопичення пластикових відходів. Організація проводить різноманітні освітні програми, пов'язані з цими творами мистецтва, і їм вдалося залучити тисячі людей до роздумів про те, як їхні дії впливають на навколишнє середовище. Місцеві школи приводять учнів, щоб вони могли подивитися на скульптури, а громадські групи організовують екскурсії, під час яких діти можуть торкатися скульптур і взаємодіяти з ними, вивчаючи правильну утилізацію відходів. За даними PalmettoPride, у районах, де розташовані ці твори, протягом часу кількість випадків кидання сміття зменшилася приблизно на 30 відсотків, що свідчить про те, що поєднання мистецтва з екологічними повідомленнями дійсно працює краще, ніж просто розміщення попереджувальних знаків.
Мистецтво у громадських просторах як інструмент екологічної освіти
Підвищення обізнаності через інтерактивні інсталяції
Інтерактивні скульптури справді допомагають залучити людей до розмов про питання сталого розвитку та те, що відбувається з нашим довкіллям. Ці художні твори роблять більше, ніж просто гарно виглядають — вони справді змушують людей замислитися та розпочати дискусії. Візьмемо, наприклад, ті цікаві скульптури, які використовують технологію доповненої реальності або датчики руху, щоб показати, як забруднення впливає на нас усіх. Один із чудових прикладів — великі виставки, де люди можуть побачити свій власний вуглецевий слід, відображений прямо перед ними. Дослідження показують, що такі інсталяції дійсно змінюють поведінку людей. У місцях із цими творами мистецтва повідомляють про покращення звичок переробки та зниження споживання енергії після встановлення. Те, що робить ці роботи особливими, — це те, як вони змушують до негайних дій, а не просто дозволяють людям спостерігати здалеку.
Скульптури, що підкреслюють втрату біорізноманіття
Художні скульптури іноді розповідають історії краще, ніж слова, особливо коли йдеться про те, наскільки погано стає дикій природі та природним просторам. Багато художників включають у свої твори символи, щоб показати, наскільки делікатною є наша екосистема, сподіваючись, що люди достатньо занепокоються, щоб щось зробити. Візьмемо, наприклад, твори, де рідкісні тварини стоять самотньо на порожніх ландшафтах. Вони сильно вражають емоційно, бо ми бачимо, що відбувається, прямо перед очима. Коли скульптори зосереджуються на істотах, які майже зникли з Землі, вони допомагають нам усвідомити, чому важливо зберігати ліси та океани. Дослідження показують, що мистецтво справді змінює ставлення до питань збереження природи. Люди починають жертвувати кошти на захист диких територій після перегляду певних інсталяцій. Оскільки дані свідчать, що найближчим часом може зникнути близько мільйона видів живих істот, ці художні висловлювання нагадують усім, чому турбота про природу не повинна чекати ще одного дня.
Подолання викликів у створенні сталого скульптурного мистецтва
Довговічність і стійкість до погодних умов у зелених матеріалах
Створення стійких скульптур стикається з реальними викликами, коли йдеться про тривалість у будь-яких погодних умовах. Справа в тому, що багато екологічно чистих матеріалів просто не так довго витримують із часом, порівняно з традиційними матеріалами, які використовують митці. Проте останнім часом у науці про матеріали відбулися цікаві події, які починають вирішувати цю проблему. Скульптори сьогодні експериментують із новими речовинами, такими як спеціальні композитні суміші та органічні матеріали, створені спеціально для витримування важких зовнішніх умов. Візьмемо, наприклад, дивовижні твори, виготовлені з перероблених металів, змішаних із іншими речовинами, або новіші біорозкладні композити, які цілком непогано протистоять пошкодженню від дощу та сонця. Хоча цим матеріалам ще потрібні випробування в різних кліматичних умовах, вони однозначно дають надію на створення довговічного мистецтва без шкоди для навколишнього середовища. Ми спостерігаємо помітну зміну в тому, як скульптори підходять до своєї роботи, тепер, коли екологічні альтернативи стають все більш життєздатними варіантами.
Поєднання художнього бачення з екологічною відповідальністю
Сучасні художники стикаються з тим, щоб зберегти свою творчу індивідуальність і водночас дотримуватися екологічних принципів. Це складна ситуація, яка часто вимагає компромісів та креативного підходу до вирішення завдань. Багато митців виявляють, що перехід до екологічних методів натомість обмежень відкриває нові можливості. Наприклад, використання старих дерев'яних уламків або перероблених металевих деталей у своїх роботах часто надихає на нові ідеї. Джим Свейм розповідає, як стале мистецтво спонукає художників досліджувати шляхи, якими вони зазвичай не йшли б, створюючи несподівані форми вираження. Коли митці вдається поєднати свої творчі цілі з екологічними цінностями, це свідчить про справжню гнучкість їхньої майстерності та сприяє розвитку дискусій про сталість у світі мистецтва.